57
20. Oj, ve městě Borisovu.
(M. Lisenko I. 8.)
Ой, у полѣ, ой, у полѣ, та й у Борисьполѣ,
тамъ сидѣли три козаци у неволѣ; тамъ сидѣли три козаци у неволѣ.
Одинъ сидить та за дѣвчиноньку, ой, грае вôнъ, выграває
въ сопѣлоньку.
Другôй сидить та за удовицю, за хорошу, чëрнявую
бѣлолицю.
Третiй сидить та за мужню жёну, що не здума, не згадає
объ своєму дому.
Одинъ каже: Ой, я не боюся, бо я зъ тою дѣвчиною
зѣвнчаюся.
Другôй каже: и я не боюся, бо я зъ тою вдовицею
розплачуся.
Третiй каже: я, братцы, боюся, що самъ одинъ у неволѣ
остаюся.
Богдай ляхи, богдай паны та й не пановали, що вони сю неволеньку
збудовали.
Богдай майстры, та й не майстровали, що таки тѣсны вôконьца
попускали.